Процесуальні дії суду в разі встановлення факту смерті відповідача до моменту подання позову до суду

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ надав роз’яснення щодо процесуальних дій суду для завершення розгляду справи, якщо на стадії судового розгляду було встановлено, що відповідач помер ще до подання позову до суду такого змісту:

Під час вирішення питання щодо належних процесуальних дій суду у разі встановлення факту смерті відповідача, що настала до моменту подання позову, слід виходити з визначення цивільної процесуальної правоздатності як передумови виникнення процесуальних відносин між сторонами.

Так, відповідно до ст. 28 Цивільного процесуального кодексу України (ЦПК України) здатність мати цивільні процесуальні права та обов’язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи. Згідно зі ст. 29 ЦПК України здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов’язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи. При цьому цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у день її смерті (ч. 4 ст. 25 Цивільного кодексу (ЦК України).

Результати аналізу зазначених правових норм дають підстави для висновку про те, що чинним законодавством України не передбачено можливості пред’явлення позову до особи, яка на час звернення до суду померла та правоздатність якої відповідно до вимог ч. 4 ст. 25 ЦК України припинилася.

При цьому вирішення питання щодо належних процесуальних дій суду у наведеному випадку залежить від стадії судового провадження, на якій судом було встановлено факт пред’явлення позову до померлої особи.

Зокрема, якщо на стадії відкриття провадження у справі в результаті виконання вимог ч. 3 ст. 122 ЦПК України суд встановить, що фізична особа – відповідач знятий з обліку у відповідному органі реєстрації місця перебування та місця проживання особи у зв’язку із смертю, у відкритті провадження має бути відмовлено на підставі п. 1 ч. 2 ст. 122 ЦПК України у зв’язку з тим, що відповідна заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.

У тому випадку, якщо факт смерті відповідача, що настала до подання позову, буде встановлено на стадії судового розгляду, суду слід керуватись положеннями п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України та закривати провадження у справі у зв’язку з тим, що вона не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. При цьому, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво, позивачу має бути роз’яснене право звернутися з відповідним позовом до спадкоємців померлого боржника в порядку, передбаченому ст. 1281 ЦК України.

З огляду на положення статей 28, 29 ЦПК України, у разі встановлення під час судового розгляду факту пред’явлення позову до померлої особи формальні підстави для застосування судом положень ст. 37 ЦПК України та встановлення правонаступників відсутні у зв’язку з тим, що підставами процесуального правонаступництва можуть бути лише обставини, які виникли під час судового провадження у справі, а не до його початку, тобто до відкриття провадження у справі.