Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
14 липня 2017 року судом відмовлено у задоволенні позову громадян Р., К., С. до Сумської міської ради, Управління освіти і науки Сумської міської ради, треті особи: депутат Сумської міської ради громадянин Ч., Сумська спеціалізована школа І ступеня № 30, КУ Олександрівська гімназія Сумської міської ради Сумської області,
Суд, вислухавши сторони та їх представників, дослідивши матеріали справи, вважає, що адміністративний позов не підлягає задоволенню.
Так, ст. 10 Конституції України визначено, що державною мовою в Україні є українська мова. В той же час в Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист російської, інших мов національних меншин України. Держава сприяє вивченню мов міжнародного спілкування.
Статтею 20 Закону України «Про засади державної мовної політики» вбачається, що громадянам, в тому числі учням загальної середньої школи, гарантований вільний вибір мови навчання, а також гарантоване право на отримання освіти державною мовою і регіональними мовами, в тому числі російською мовою.
Судом встановлено, що рішенням Сумської міської ради від 29 березня 2017 року № 1850-МР «Про викладання державною мовою базових дисциплін у загальноосвітніх навчальних закладах м. Суми» визначено обов’язковим викладання державною мовою базових дисциплін у загальноосвітніх навчальних закладах комунальної власності на території м. Суми»
Із пояснень позивачів встановлено, що ними подані заяви до навчальних закладів, щоб їх діти навчалися в класах із російською мовою викладання. Таким чином позивачі реалізували своє право мовного самовизначення. Крім того, під час розгляду справи позивачі підтвердили, що у школах, де навчаються їх діти, вже почався процес створення нової мережі класів, в тому числі згідно заяв батьків, з російською мовою навчання.
Стосовно посилань позивачів на те, що Сумською міською радою порушено норму ч. 5 ст. 53 Конституції (за якою в навчальному процесі можуть застосовуватися та вивчатися мови національних меншин), суд звернув увагу, що жоден із позивачів не вказував на свою приналежність до національних меншин, а тому ці доводи є необґрунтованими.
У судовому засіданні встановлено, що рішення Сумської міської ради №1850-МР від 29 березня 2017 року «Про викладання державною мовою базових дисциплін у загальноосвітніх навчальних закладах м. Суми», як зазначено в його преамбулі, прийнято з врахуванням необхідності виховання в молодого покоління почуття патріотизму, відданості загальнодержавній справи зміцнення країни та активної громадянської позиції, а також з метою зменшення впливу мовного бар’єру при переході з одного освітнього рівня на інший, з метою необмеження доступу учнів до вищої освіти.
Сумська обласна рада, на запит суду, повідомила, що рішень щодо використання регіональної мови чи мови меншин на території Сумської області в контексті ст. 7 Закону України «Про засади державної мовної політики» не приймала. Питання про застосування заходів спрямованих на використання регіональних мов або мов меншин – мешканцями Сумської обласної територіальної громади не ініціювалось.
Тобто, з цього можна зробити висновок, що російська мова не має офіційного статусу регіональної мови чи мови меншини на території міста Суми та на території Сумської області, і це питання не вирішувалось в порядку, установленому ст. 7 Закону «Про засади державної мовної політики».
Таким чином, суд вважає, що Сумською міською радою не було допущено порушень ч. 5 ст. 53 Конституції України та ст. 20 Закону України «Про засади державної мовної політики» щодо застосування в навчальному процесі регіональних мов та мов меншин при прийнятті оскаржуваного рішення.
Суд також вважає, що оскаржуване рішення Сумської міської ради не може будь-яким чином порушувати права позивачів вільно спілкуватися рідною мовою та вільно обирати мову навчання.
Стовно вимог про визнання протиправним та скасування наказу Управління освіти та науки Сумської міської ради № 351 від 19.04.2017 року «Про викладання державної мовою базових дисциплін у загальноосвітніх навчальних закладах м. Суми» - суд вважає їх необґрунтованими.
Так, даючи правову оцінку наказу Управління освіти та науки Сумської міської ради № 351 від 19.04.2017 року в контексті ч.3 ст.2 КАС України, суд приходить до висновку, що Управління освіти та науки Сумської міської ради видало вказаний наказ у межах повноважень, передбачених ст. 14 Закону України "Про освіту", ст. 37 Закону України "Про загальну середню освіту", обґрунтовано, тобто з урахуванням заяв батьків про мову навчання неповнолітніх учнів, неупереджено, добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, пропорційно та своєчасно.
У зв’язку з цим суд вважає даний наказ законним та обґрунтованим, а тому не вбачав підстав для його скасування.
На думку суду позивачами не доведено в суді порушення їх прав внаслідок прийняття оскаржуваних рішення СМР та наказу Управління освіти та науки Сумської міської ради. Адже позивачі вже звернулися до навчальних закладів з заявами про вибір російської мови навчання їх дітей. Ці заяви прийняті до уваги керівництвом навчальних закладів та враховані при формування мережі класів, що повністю узгоджується з положенням ст. 20 Закону «Про засади державної мовної політики».
Таким чином, право позивачів на мовне самовизначення та право на вільний вибір мови навчання – не порушене, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Постанова суду не набрала законної сили та може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Головуючий суддя Кривцова Ганна Василівна.
Пошук в ЄДРСР судових рішень по вказаному провадженню можна здійснити за номером 591/2327/17.
_03_03.png)
