Пам’ятка Зарічного районного суду м. Суми для представників ЗМІ під час висвітлення судового процесу

Контактна особа для представників ЗМІ:

                                                                               Ханюкова-Липова Ірина– 60-04-53, (066) 779 51 94

Відвідування судових засідань представниками ЗМІ здійснюється без попередньої акредитації за пред’явленням службового посвідчення, а представниками іноземних ЗМІ − за акредитаційною карткою, виданою прес-службою Міністерства закордонних справ України, крім випадків проведення закритих судових засідань відповідно до приписів чинного процесуального законодавства України.

Норми законодавства України, які закріплюють права та обов’язки ЗМІ під час висвітлення судового процесу:

- ч. 3 ст. 11 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» закріплено, що розгляд справ у судах відбувається відкрито, крім випадків, установлених законом. У відкритому судовому засіданні мають право бути присутніми будь-які особи. У разі вчинення особою дій, що свідчать про неповагу до суду або учасників судового процесу, така особа за вмотивованим рішенням суду може бути видалена із зали судового засідання.

- відповідно до ч. 4 ст. 11 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» особи, присутні у залі судового засідання, представники засобів масової інформації можуть проводити в залі судового засідання фотозйомку, відео- та аудіозапис з використанням портативних відео- та аудіотехнічних засобів без отримання окремого дозволу суду, але з урахуванням обмежень, встановлених законом. Трансляція судового засідання здійснюється з дозволу суду. Якщо всі учасники справи беруть участь у судовому засіданні в режимі відео конференції, здійснюється транслювання перебігу судового засідання в мережі Інтернет в обов’язковому порядку;

- ч. 5 ст. 27 КПК України передбачає, що під час судового розгляду та у випадках, передбачених цим Кодексом, під час досудового розслідування забезпечується повне фіксування судового засідання та процесуальних дій за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів. Офіційним записом судового засідання є лише технічний запис, здійснений судом у порядку, передбаченому КПК України. Відповідно до ч. 6 ст. 27 КПК України кожен, хто присутній в залі судового засідання, може вести стенограму, робити нотатки, використовувати портативні аудіозаписуючі пристрої. Проведення в залі судового засідання фотозйомки, відеозапису, транслювання судового засідання по радіо і телебаченню, а також проведення звукозапису із застосуванням стаціонарної апаратури допускаються на підставі ухвали суду, що приймається з урахуванням думки сторін та можливості проведення таких дій без шкоди для судового розгляду;

- ч. 4 ст. 7 ЦПК України передбачає, що особи, присутні в залі судового засідання, представники засобів масової інформації можуть проводити у залі судового засідання фотозйомку, відео- та аудіозапис з використанням портативних відео- та аудіотехнічних засобів без отримання окремого дозволу суду, але з урахуванням обмежень, встановлених цим Кодексом. Відповідно до ч. 5 ст. 7 ЦПК України трансляція судового засідання здійснюється з дозволу суду. Якщо всі учасники справи беруть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, здійснюється транслювання перебігу судового засідання в мережі Інтернет в обов’язковому порядку. Згідно з ч. 6 ст. 7 цього ж Кодексу проведення в залі судового засідання фотозйомки, відеозапису, а також трансляція судового засідання повинні здійснюватися без створення перешкод у веденні засідання і здійсненні учасниками судового процесу їхніх процесуальних прав;

- ч. 5 ст. 10 КАС України передбачає, що особи, присутні в залі судового засідання, представники засобів масової інформації можуть проводити в залі судового засідання фотозйомку, відео- та аудіозапис з використанням портативних відео- та аудіотехнічних засобів без отримання окремого дозволу суду, але з урахуванням обмежень, встановлених цим Кодексом. Відповідно до ч. 6 ст. 10 КАС України трансляція судового засідання здійснюється з дозволу суду. Якщо всі учасники справи беруть участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, здійснюється транслювання перебігу судового засідання в мережі Інтернет в обов’язковому порядку. Згідно з ч. 7 цього ж Кодексу проведення в залі судового засідання фотозйомки, відеозапису, а також трансляція судового засідання повинні здійснюватися без створення перешкод у веденні засідання і здійсненні учасниками судового процесу їхніх процесуальних прав.

Для ефективного вирішення питання розміщення у приміщенні суду представників ЗМІ для здійснення фото- і кінозйомки, відео-, звукозапису із застосуванням стаціонарної апаратури пропонуємо заздалегідь повідомляти головуючого у справі про бажання бути присутніми під час розгляду справи у зв’язку з недостатньою кількістю місць у залі судового засідання.

Звертаємо увагу на особливості фото- і відеозйомки у приміщенні суду, де знаходяться відвідувачі в очікуванні інших судових засідань! Відповідно до ст. 307 Цивільного кодексу України, фізична особа може бути знята на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку лише за її згодою. Згода особи на знімання її на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку припускається, якщо зйомки проводяться відкрито на вулиці, на зборах, конференціях, мітингах та інших заходах публічного характеру. Фізична особа, яка погодилася на знімання її на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку, може вимагати припинення їх публічного показу в тій частині, яка стосується її особистого життя.

При висвітленні кримінального та цивільного процесів слід пам’ятати:

• особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду (ст. 62 Конституції України);
• ім'я фізичної особи, яка затримана, підозрюється чи обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, або особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, може бути використане (обнародуване) лише в разі набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо неї або винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення та в інших випадках, передбачених законом (ч. 4 ст. 296 ЦК України);
• ім'я учасника цивільного спору, який стосується особистого життя сторін, може бути використане іншими особами лише за його згодою (ч. 6 ст. 296 ЦК України);
• використання початкової літери прізвища фізичної особи у засобах масової інформації, літературних творах не є порушенням її права (ч. 7 ст. 296 ЦК України).

При висвітленні інформації по судовим справам (провадженням) також слід враховувати норми міжнародного права:

• Мадридські принципи взаємодії ЗМІ та суддівської незалежності,
• висновки Консультативної ради європейських суддів,
• Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку (ч. 2 ст. 6);
• практику Європейського суду з прав людини, зокрема рішення у справі «Санді таймс» проти Сполученого Королівства, в якому визначено, що ЗМІ не мають переступати межі, встановлені в інтересах належного відправлення правосуддя, хоч на них також лежить обов’язок поширювати інформацію та ідеї, що стосуються діяльності судів, так само як і інших сфер, які становлять безсумнівний суспільний інтерес. Якщо інформація про судовий процес поширюється в такій формі, що призводить до формування у громадськості власної думки про винуватість чи невинуватість підсудного ще перед оголошенням судового рішення, то це може спричинити неповагу та недовіру до суду.