Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
25 листопада оголошено Міжнародним днем боротьби за ліквідацію насильства щодо жінок. Щороку в цей день у різних країнах по всьому світу розпочинається акція “16 днів проти насильства”.
Проблема домашнього насильства є надзвичайно гострою та важливою передусім тому, що сім'я є основою суспільства і повинна перебувати під особливим захистом держави.
Акція “16 днів проти насильства” — це нагода ще раз нагадати громадськості про існування цих проблем у суспільстві, підвищити рівень обізнаності людей щодо усіх форм насильства, продовжити процес створення недискримінаційного простору для життя, розвитку і професійного зростання кожної людини.
В Україні кожна 5 жінка стикалася з тією чи іншою формою насильства, страждають від цього і чоловіки. Втім, 90% жертв домашнього насильства – саме жінки, а в кожному третьому випадку домашнє насильство вчиняється щодо батьків.
Міжнародна статистика також говорить про те, що домашнє насильство має жіноче обличчя.
З прийняттям Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (далі – Закон) з’явилося достатньо заходів для осіб, які постраждали від домашнього насильства, спрямованих на їх захист.
Опитування жертв домашнього насильства показує, що їм досить важко наважитися звернутися за допомогою та за захистом через залякування, погрози з боку кривдника, емоційну пригніченість, також деякі жінки вважають, що те, що сталося в сім’ї – це справа самої сім’ї. Однак вони не враховують того, що, по-перше, діти в такій сім’ї теж стають жертвами насильства, навіть якщо безпосередньо до них воно не застосовується. Діти, які стали свідками домашнього насильства, також відповідно до Закону визнаються жертвами насильства. По-друге, з часом інтенсивність насильства нерідко зростає, що призводить до трагічних наслідків.
Я хочу звернути увагу на закріплений статтею 19 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» обов’язок кожного з нас невідкладно повідомляти органи поліції про випадки домашнього насильства, які нам стали відомі.
Крім того, якщо ви запідозрили домашнє насильство, ви можете підійти та обережно, бажано один на один, запитати, чи все в порядку і чи потрібна допомога. Дайте цій особі номери телефону національних «гарячих ліній» із запобігання домашньому насильству (1547; 116-123; 0-800-50-03-35).
Також ви можете пояснити, чим і як саме ви можете допомогти. Наприклад, звернутися до поліції, до лікаря або знайти прихисток тощо.
У нас в місті Суми для постраждалих від домашнього насильства відкритий тимчасовий притулок ДЗ «Сумський обласний центр соціально-психологічної допомоги», який розташований за адресою: вул. Іллінська, 51 Г.
Крім того, жертви домашнього насильства мають право на безоплатну правову допомогу.
В чому ж проявляється домашнє насильство? Це умисне вчинення будь-яких діянь фізичного, психологічного, економічного чи сексуального характеру (зокрема, застосування фізичної сили, штурхання, ляпаси, стусани, тягання за волосся, вчинення психологічного тиску, шантажу, переслідування, погрози фізичною розправою, вбивством, принижування, залякування, контроль поведінки, контроль в репродуктивній сфері, образи, вигнання з квартири, заміна замків, вимагання грошей на алкоголь, відібрання їжі, пошкодження майна тощо). За одноразове вчинення будь-якого із зазначених діянь передбачена адміністративна відповідальність.
Кримінальна відповідальність настає за систематичне вчинення домашнього насильства.
Лише до Зарічного районного суду м. Суми за 6 місяців 2020 року надійшло 182 адміністративних та 4 кримінальних провадження за вчинення домашнього насильства, тоді як за весь 2019 рік було розглянуто всього 257 адміністративних та 1 кримінальне провадження. Тобто вбачається тенденція до збільшення випадків повідомлення про вчинення домашнього насильства.
До кривдників, які були визнані винуватими, застосовувалися адміністративні стягнення у виді штрафу, громадських робіт та адміністративного арешту.
При цьому, при розгляді справ, нерідко встановлювалося, що до того, як потерпіла особа зверталася до органів поліції за захистом, вона декілька разів піддавалася домашньому насильству, потім відбувалося примирення, період «медового місяця» та знову агресія.
До вирішення питання про кваліфікацію дій кривдника та прийняття стосовно нього рішення у відповідних адміністративних або кримінальних провадженнях, потерпіла особа від домашнього насильства має декілька варіантів як себе убезпечити від впливу та помсти кривдника.
По-перше, якщо жертва насильства викликала поліцію на місце вчинення домашнього насильства, поліцейські на її прохання або за власною ініціативою можуть негайно виписати кривднику терміновий заборонний припис на строк до 10 діб, який включає зобов’язання залишити місце проживання постраждалої особи, незалежно від того, кому належить помешкання, заборону на вхід та перебування до такого місця проживання та заборону в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою.
По-друге, жертва насильства може в порядку цивільного судочинства звернутися із заявою до суду про видачу обмежувального припису стосовно свого кривдника. Такий припис видається на строк від 1-го до 6-ти місяців та може бути продовжений судом ще на 6 місяців і полягає в обмеженні прав кривдника та покладенні на нього певних обов’язків, таких як: заборона перебувати в місці спільного проживання з постраждалою особою; обмеження спілкування з постраждалою дитиною; заборона наближатися на певну відстань до місця проживання, навчання, роботи або інших місць частого відвідування постраждалою особою; заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб.
Зарічним районним судом м. Суми такі заяви розглядалися та відносно кривдників видавалися обмежувальні приписи.
Зважаючи на вищевикладене, головним напрямком держави та кожного з нас має бути формування “нульової толерантності” до насильства та готовність протидіяти будь-яким його проявам.
До того ж, нагально необхідним є поширення інформації про спеціальні телефонні номери гарячих ліній, колцентрів, доброчинних організацій, тимчасових притулків для жертв домашнього насильства, куди по допомогу чи за порадою можуть звернутися жінки й чоловіки.
Інформація підготувала суддя Зарічного районного суду м. Суми Марина Сорока
_03_03.png)
