Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Вироком Зарічного районного суду м.Суми від 01.05.2023 року були визнані невинуватими та виправдані: водій тролейбусу, начальник служби руху КП «Електроавтотранс» та начальник відділу технічного нагляду Управління капітального будівництва та дорожнього господарства Сумської міської ради через недоведення стороною обвинувачення того, що в їх діях наявні склади злочинів, які їм було інкриміновано.
Так, згідно обвинувального акту водій, керуючи тролейбусом, не вимкнув функцію «Дозвіл ходу при відкритих дверях» після здійснення посадки/висадки пасажирів і почав рух з незачиненими центральними дверями. Вже під час руху двері стали повільно зачинятись, але через перешкоду у вигляді одного з пасажирів між стулками дверей спрацювала функція реверсу і двері знову відчинились. І в цей час, через відкриті двері, відбулось випадіння потерпілої з салону тролейбусу, падіння її на проїзну частину та подальший переїзд заднім правим колесом вказаного тролейбусу. Такими діями, на думку органів досудового розслідування, водій тролейбусу порушив вимоги п.10.1 та п.21.4 ПДР та вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.286 КК України.
Але, вказані в обвинувальному акті обставини не були підтверджені в суді належними і допустимими доказами, а було з’ясовано, що таке обвинувачення ґрунтується на припущеннях, що заборонено в силу вимог ст.62 Конституції України.
Натомість, під час судового розгляду з’ясовано, що в ході слідства досліджувався самописець (або чорна скринька) тролейбусу, на якому не було зафіксовано жодних порушень чи помилок, які б допустив під час керування таким тролейбусом водій у день трагедії. В пам’яті самописця лише відобразилась, як помилка, спроба слідчого після ДТП, під час проведення слідчої дії, поїхати на тролейбусі з відчиненими дверима. А вся та послідовність дій водія, яка зазначена в обвинуваченні, - це лише версія слідчого, яку він змоделював.
Крім того, досліджені судом докази вказують на те, що відразу після події та під час досудового розслідування свідками озвучувалось та під час слідчих дій з’ясовувались обставини, які вказували на 2 можливі версії щодо механізму потрапляння потерпілої під колеса тролейбусу: 1) випадіння дівчини-пасажира через відкриті двері під час руху тролейбусу; 2) набігання дівчини-пішохода на тролейбус під час його руху з закритими дверима та потрапляння її під колеса через те, що вона послизнулась та впала.
Але точного механізму потрапляння дівчини під колеса тролейбусу так і не було встановлено, оскільки досудове розслідування проведено неповно та однобічно, без чого не можна відповісти на запитання: чому відбулась трагедія і чиї дії (водія чи потерпілої) знаходяться в її основі, а тим більше, до з’ясування таких обставин, не можна стверджувати, що трагедія відбулась в результаті порушення Правил дорожнього руху водієм.
При цьому, як зазначалось вище, сукупністю наданих суду і досліджених доказів не було підтверджено механізму і способу ДТП, як вони зазначені в обвинувальному акті, а, відповідно, не було доведено того, що водій допустив порушення вимог п.п.10.1 та 21.4 ПДР.
Згідно обвинувального акту, що підтримував прокурор під час судового розгляду, начальник служби руху КП «Електроавтотранс» вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.366 КК України, а саме: підробила офіційний документ – Паспорт тролейбусного маршруту №5 шляхом внесення до нього інформації про наявність зупинки поряд з ТРЦ «Лавина» в обох напрямках, надала розпорядження під підпис ознайомити про це водіїв тролейбусів та зобов’язала водіїв тролейбусів здійснювати посадку\висадку пасажирів у визначеному нею місці зупинки. Тим самим, на думку органів досудового розслідування, вона змінила рух тролейбусного маршруту. При цьому, не повідомила про такі дії Сумську міську раду та її виконавчий комітет. І у результаті вказаних діянь прибирання снігового валу в районі зупинки ТРЦ «Лавина» не здійснювалось, а коли водій тролейбусу здійснив зупинку у такому місці, яке за версією слідчих начальник служби руху КП «Електроавтотранс» визначила самостійно у незаконний спосіб, то це потягло за собою випадіння потерпілої з тролейбусу з подальшим її потраплянням під колеса.
Але, під час судового розгляду встановлено, що Паспорт тролейбусного маршруту №5 не є офіційним документом, оскільки він не був складений, посвідчений та скріплений печатками компетентних органів чи посадових осіб за визначеною чинним законодавством формою. За таких обставин, відомості зазначені у такому документі не мають юридичного значення, і, відповідно, відомості, які начальник служби руху КП «Електроавтотранс» внесла у Паспорт тролейбусного маршруту №5 не могли спричинити чи бути зданими спричинити будь-які наслідки правового характеру, у тому числі: вони не визначали місце зупинки і не змінювали рух тролейбусів, а також не зобов’язували водіїв здійснювати зупинку у вказаному місці.
Водночас, під час судового розгляду було встановлено, що вказівку про обов’язок зупинятись на зупинці ТРЦ «Лавина» під час наради КП «Електроавтотранс» надавав діючий на той час директор, який, в свою чергу, отримав вказівку під час апаратної наради у міського голови. Тільки після таких дій водії стали зупиняти тролейбуси для посадки/висадки пасажирів у місці біля ТРЦ «Лавина», де був встановлений відповідний дорожній знак зупинки.
Крім того, під час досудового розслідування експертом було надано висновок про те, що :
На жаль, таким обставинам органи досудового розслідування так і не надали оцінки, винних осіб не встановили, а лише обмежились під час формулювання обвинувачення формальним словосполученням: що «у невстановлений в ході досудового розслідування час та за невідомих обставин невстановленими особами був установлений дорожній знак 5.41 «Місце зупинки автобуса».
Суд же, згідно вимог КПК, здійснює розгляд справи тільки в межах пред’явленого обвинувачення і не вправі збирати докази чи надавати оцінку діям інших осіб, які не мають статусу обвинувачених у справі.
Згідно обвинувального акту, начальник відділу технічного нагляду Управління капітального будівництва та дорожнього господарства Сумської міської ради – громадянин Щ., будучи особою, відповідальною за якісне утримання автомобільних доріг, вулиць та інших дорожніх споруд, вчинив правопорушення, передбачене ст.288 КК України, а саме: не вжив заходів та не проконтролював належне, якісне прибирання території автодороги поблизу зупинки, визначеної дорожнім знаком 5.41.1 «Пункт зупинки автобуса», під назвою «ТРЦ «Лавина»», що виразилося у підписанні останнім актів виконаних КП «Шляхрембуд» СМР робіт, що не відповідали вимогами ДСТУ 3587-97 та п.5.10 технічних правил в частині розчищення снігових валів на зупинках маршрутних транспортних засобів та розчищення снігового валу повністю до самого бордюру, а також не вжив заходів відповідно до наданих йому повноважень по виконанню вимог винесеного незадовго до трагедії припису стосовно необхідності проведення роботи по очищенню снігу та снігових валів у місцях виходу пішоходів на пішохідних переходах та посадкових майданчиків маршрутних транспортних засобів. На думку сторони обвинувачення, саме в результаті такої злочинної недбалості громадянин Щ., прибирання снігового валу в районі зупинки ТРЦ «Лавина» не відбувалось, але продовжувалась посадка/висадка пасажирів водіями тролейбусів на неприбрані зупинки. Потерпіла, випавши через відкриті центральні двері тролейбусу потрапила на такий сніговий вал, з якого скотилася під заднє колесо тролейбусу.
В той же час, під час судового розгляду було встановлено, що припис був складений стосовно іншої посадової особи одного з управлінь Сумської міської ради, а тому у начальника відділу технічного нагляду Управління капітального будівництва та дорожнього господарства Сумської міської ради не було обов’язку його виконувати.
Крім того, судом було встановлено, що громадянин Щ. не є суб’єктом злочину, передбаченого ст.288 КК України, оскільки ані в силу вимог чинного законодавства, ані згідно положень своєї посадової інструкції він не є особою, відповідальною за утримання автомобільних доріг, вулиць та інших дорожніх споруд.
Судом встановлено, що питаннями утримання автомобільних доріг, вулиць займається КП «Шляхрембуд» СМР. З метою організації такого утримання між Управлінням капітального будівництва та дорожнього господарства Сумської міської ради та КП «Шляхрембуд» СМР 29.12.2015 року було укладено договір на надання послуг з утримання вулично-дорожньої мережі та штучних споруд, згідно якого КП «Шляхрембуд» СМР зобов’язався у 2016 році надати такі послуги, якість яких відповідає вимогам, що встановлені діючими правилами, державними стандартами та технічними умовами, а Управління – прийняти і оплатити такі послуги.
Таким чином, до повноважень Управління як чинними законодавчими актами, так і договором не віднесені питання дотримання правил, норм та стандартів, які регулюють питання експлуатаційного утримання (у тому числі дотримання п.п.3.1.17 та 3.1.20 ДСТУ 3587-97 та 5.10 Технічний правил ремонту і утримання вулиць та доріг населених пунктів), тому посадові особи цього Управління і, зокрема, начальник відділу технічного нагляду Управління капітального будівництва та дорожнього господарства Сумської міської ради не можуть нести відповідальність за ст.288 КК України.
Головуючий суддя Клімашевська І.В.
Вирок не набрав законної сили та може бути оскаржений в апеляційному порядку протягом 30 днів.
Пошук судових рішень можна здійснити на порталі «Судова влада» за № 591/5073/16-к.
_03_03.png)
