Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
13.10.2015 року слідчим суддею розглянуті клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно неповнолітніх громадян Р. та Б., які підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 115 КПК України.
Під час розгляду вказаного клопотання слідчим суддею встановлено наявність ризиків, а саме: можливого впливу на свідків, переховування від органу досудового розслідування та суду, знищення доказів по справі, а тому неповнолітнім громадянам Р. та Б. обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Вирішуючи питання про можливість застосування інших запобіжних заходів слідчим суддею встановлено, що застосування, зокрема, особистого зобов’язання є неможливим, оскільки не в повній мірі зможе запобігти описаним в клопотанні ризикам, так як даний запобіжний захід надасть можливість підозрюваному перебувати на свободі, тобто не виключить ймовірність впливу на свідків, потерпілих, встановлення очевидців, яких не опитано.
Підозрювані, їх матері постійного доходу не мають, відомостей про поручителів не надано.
Можливість обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту також виключається, оскільки за відсутністю у власності нерухомого майна, місця реєстрації, стороною захисту також не надано правовстановлюючих документів не усуне ризику ухилення від слідства.
В силу ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. На підставі ч.4 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.