flag Судова влада України

Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

Розглянуто позов народного депутата України Сугоняко О.Л. до екс-міського голови м. Суми (оновлено)

24 жовтня 2016, 17:13

   19 жовтня 2016 року судом відмовлено у задоволенні позову народного депутата Сугоняко Олександра Леонідовича до екс - міського голови м. Суми, ТОВ «Телекомпанія СТС» про захист честі, гідності ділової репутації, спростування недостовірної інформації та стягнення моральної шкоди.

   Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, суд прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

   Аналіз національного законодавства (ст.ст. 3,28,34 Конституції України), ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і практики її застосування свідчить про те, що межі свободи вираження думок залежать від їх змісту та від того, чим займається особа, стосовно якої ці думки висловлені.

    Право на недоторканість ділової репутації та честь і гідність публічної особи підлягають захисту лише у випадках, коли політичний, державний або громадський діяч доведе, що інформація поширена «з явним злим умислом», тобто з нехтуванням питання про їх правдивість чи неправдивість, а не з метою доведення до громадськості тверджень про наміри і позицію політичних лідерів, інших публічних осіб та сформувати про них свою думку.

   При поширенні недостовірної інформації стосовно приватного життя публічних осіб вирішення справ про захист їх гідності, честі чи ділової репутації має свої особливості ( п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27.02.2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи»), зокрема, суди повинні враховувати положення Декларації про свободу політичних дебатів у засобах масової інформації (далі - Декларація), схваленої 12 лютого 2004 року на 872-му засіданні Комітету Міністрів Ради Європи, а також рекомендації, що містяться у Резолюції 1165 (1998) Парламентської Асамблеї Ради Європи про право на недоторканість приватного життя.

   У вказаній Резолюції зазначається, що публічними фігурами є особи, які обіймають державні посади і (або) користуються державними ресурсами, а також усі ті, хто відіграє певну роль у суспільному житті (у галузі політики, економіки, мистецтва, соціальній сфері, спорті чи в будь-якій іншій галузі).

   У статтях 3, 4, 6 Декларації вказується, що оскільки політичні діячі та посадові особи, які обіймають публічні посади або здійснюють публічну владу на місцевому, регіональному, національному чи міжнародному рівнях, вирішили апелювати до довіри громадськості та погодилися "виставити" себе на публічне політичне обговорювання, то вони підлягають ретельному громадському контролю і потенційно можуть зазнати гострої та сильної громадської критики у засобах масової інформації з приводу того, як вони виконували або виконують свої функції. При цьому зазначені діячі та особи не повинні мати більшого захисту своєї репутації та інших прав порівняно з іншими особами.

   У зв'язку з цим, межа допустимої критики щодо політичного діяча чи іншої публічної особи є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи. Публічні особи неминуче відкриваються для прискіпливого висвітлення їх слів та вчинків і повинні це усвідомлювати.

  Таким чином, будучи вираженням суб’єктивної думки й поглядів відповідача, такі судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

    Судом встановлено, і це не оспорюється сторонами по справі, що позивач Сугоняко О.Л. є народним депутатом України, перед обранням його народним депутатом займав посаду начальника Головного управління юстиції в Сумській області, а висловлені екс - міським головою м. Суми та розміщені на сторінці в соціальній мережі Facebook спірні відомості, а також перепост даних відомостей на веб-сайті, що має назву sts.sumy.ua, стосувалися саме діяльності позивача як посадової особи безпосередньо перед обранням його народним депутатом України.

   Суд також вважає необґрунтованими вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди, оскільки позивач є публічною особою – народним депутатом України, а в силу ст. 31 Закону України «Про інформацію», суб'єкти владних повноважень як позивачі у справах про захист честі, гідності та ділової репутації вправі вимагати в судовому порядку лише спростування недостовірної інформації про себе і не мають права вимагати відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

   Головуючий суддя по справі Кривцова Г.В.

   Рішення суду не набрало законної сили та може бути оскаржене в апеляційному порядку в 10-ти денний строк.

   Пошук в ЄДРСР судових рішень по вказаному провадженню можна здійснити за номером №591/3667/16-ц.

   Відеосюжет щодо вказаної справи можна переглянути за наступним посиланням: tv.sumy.ua/eks-mer-gennadij-minayev-vygrav-sud-u-nardepa-oleksandra-sugonyaky/ .

   Інформаційно: у позові просили визнати недостовірною інформацію та такою, що порушує особисті немайнові права і порочить честь, гідність і ділову репутацію позивача інформацію, яка була розміщена 31.05.2016 року на сторінці екс-міського голови м. Суми у соціальній мережі Facebooк.