Судом встановлено факт загибелі підполковника в зоні АТО при виконанні обов’язків військової служби

   21 лютого 2017 року завершено розгляд цивільної справи за позовом громадянки А. про встановлення юридичного факту загибелі її чоловіка – підполковника Управління Служби безпеки України в Сумській області громадянина А., при виконанні обов’язків військової служби на території Донецької області, в місті Слов’янськ, внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України.
   Вказаний позов рішенням суду задоволено частково, а саме:
- встановлено юридичний факт загибелі громадянина А., пов’язаний з виконанням обов’язків військової служби 05 травня 2014 року на території Донецької області, в місті Слов’янськ, Україна.

   Так, в судовому засіданні було встановлено, що підполковник А. дійсно проходив військову службу в Управлінні СБ України в Сумській області, а в період з 28 квітня 2014 року по 05 травня 2014 року безпосередньо брав участь в захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в містах Ізюм Харківської області, Краматорськ та Слов’янськ Донецької області. 05 травня 2014 року неподалік села Семенівка, Слов’янскього району, Донецької області, група співробітників Управління СБ України, були обстріляні автоматичною зброєю та гранатометами невстановленими особами - внаслідок цього збройного нападу підполковник А. загинув на місці.

   Що стосується факту загибелі підполковника А. саме внаслідок збройної агресії та воєнного конфлікту, який був розпочатий Російською Федерацією суд дійшов наступних висновків.

   Як роз'яснено в постанові Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №5 “Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення” не можуть розглядатися судами заяви про встановлення фактів, встановлення яких віднесено до компетенції відповідних органів виконавчої влади.

   Постановою Верховної Ради України від 27 січня 2015 року № 129-УІІІ було затверджено Звернення Верховної Ради України до Організації Об'єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї ГУАМ, національних парламентів держав світу про визнання Російської Федерації державою-агресором.

   Крім того, у зв'язку з агресією Російської Федерації проти України, яка розпочалася 27 лютого 2014 року Верховна Рада України, встановила, що датою початку тимчасової окупації є 20 лютого 2014 року, 27 січня 2015 року прийняла Закон "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території», встановила, що тимчасово окупована територія України є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.
   Тобто, обставини, які свідчать про факт збройної агресії Росії проти України є загальновідомим фактом та його закріплено державою на законодавчому рівні.

   Рішення суду не набрало законної сили та може бути оскаржене в апеляційному порядку в десятиденний строк.

   Головуючий суддя Прокудіна Ніна Геннадіївна.

   Пошук в ЄДРСР судових рішень по вказаному провадженню можна здійснити за номером 591/3016/16-ц.