Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
23 листопада 2019 року в Зарічному районному суді м. Суми відбулась чергова зустріч в рамках проекту «Вас чекають в суді». Тема зустрічі: «Спадкування: що варто знати?».
У зустрічі приймали участь голова Зарічного районного суду м. Суми Ганна Шелєхова, приватний нотаріус Сумського міського нотаріального округу Оксана Хоменко Також були присутні представники Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Сумській області.
Голова суду Ганна Шелєхова звернулась до присутніх з вступним словом і наголосила, що оформлення спадщини є дуже актуальним питанням, яке хвилює багатьох. По своїй суті, спадщина – це перехід різних прав і обов'язків від померлої особи до його спадкоємців.
Приватний нотаріус Оксана Хоменко зазначила, що успадкувати можна не лише майно та майнові права спадкодавця, а й, як не дивно, його борги і обов'язки. Спадщина має прийматися як єдине ціле, без будь-яких умов або застережень. Щоб прийняти спадщину необхідно подати особисто спадкоємцем заяву до нотаріуса про те, що Ви хочете прийняти спадщину і не потрібно забувати, що строк вступу у спадщину - 6 місяців з моменту її відкриття.
Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходження основної частини рухомого майна. При цьому необхідно мати на увазі, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи, а часом відкриття спадщини є день смерті особи.
Оксана Хоменко перелічила, які потрібно взяти з собою документи до нотаріуса для відкриття спадкової справи, а саме:
Вступити в спадщину можна за заповітом або за законом.
Лектор зазначила, що заповіт – волевиявлення спадкодавця, кому і в яких частках дістанеться майно на випадок його смерті. Але при відкритті спадкової справи обов’язок нотаріуса перевірити коло спадкоємців не залежно від змісту заповіту, право на обов’язкову частку мають: малолітні та неповнолітні особи, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець), непрацездатні батьки.
У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, не прийняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом право на спадкування отримують спадкоємці за законом в порядку черговості.
Спадкоємці мають змогу добровільно вирішити між собою питання розподілу майна спадкодавця ( оформити договір про поділ спадщини, зміни часток , зміна черговості тощо). Оксана Хоменко відповіла на питання присутніх щодо реалізації спадкових прав та обов’язків.
Голова суду Ганна Шелєхова зупинилась на висвітленні всіх категорій справ, які розглядаються судом щодо спадкування.
Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини.
Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема:
Правові позиції, щодо поважних причин пропуску строку викладені в ряді постанов ВС:
Доповідач поінформувала про розгляд справ в порядку окремого провадження щодо:
Лектор зауважила, що при розгляді даної категорії справ доказами в обґрунтування своїх доводів можуть бути крім іншого також покази свідків, вітальні листівки, фото, листування, тощо.
Суддя спікер розповіла про судову практику розгляду справ щодо спадкування. А саме: з якими позовами звертаються до суду, які виникають проблемні питання та шляхи їх вирішення. Навела приклади з судової практики. Акцентувала увагу на відмінностях договору довічного утримання та договору дарування https://zib.com.ua/ua/print/134375-podaruvati_chi_zapovisti_neruhomist_rozyasnennya_sudu.html.
Підсумовуючи, Ганна Шелєхова зауважила, що оформлення спадщини не є занадто заплутаною і неймовірно складною процедурою, але вона має свої особливості, нюанси та індивідуальні моменти, які потрібно враховувати у кожному окремому випадку.
.jpg)
.jpg)
_03_03.png)
