flag Судова влада України

Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

Положення про взаємодію Зарічного районного суду м. Суми із засобами масової інформації та журналістами

ЗАТВЕРДЖЕНО
            загальними зборами колективу
Зарічного районного суду м. Суми
            протокол від 17 березня 2017 року № 11
 
 
Положення
про взаємодію Зарічного районного суду м. Суми із засобами масової інформації та журналістами
Це положення визначає особливості взаємодії Зарічного районного суду м. Суми із засобами масової інформації (далі – ЗМІ).
Положення розроблено на підставі законодавства України, зокрема Конституції України, Законів України «Про інформацію», «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні», «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації», «Про телебачення і радіомовлення», «Про захист суспільної моралі», «Про судоустрій і статус суддів», «Про доступ до судових рішень», «Про державну таємницю», «Про звернення громадян», а також підзаконних нормативно-правових актів, які регулюють забезпечення взаємовідносин судів і ЗМІ.
 
      1. Організація взаємодії Зарічного районного суду м. Суми зі ЗМІ.
1.1. Всі документи, які регулюють взаємовідносини судів та ЗМІ мають відповідати чинному національному законодавству та міжнародним зобов’язанням України стосовно забезпечення свободи преси і незалежності правосуддя.
1.2. Контактною особою для ЗМІ зі сторони суду виступає головний спеціаліст із забезпечення зв’язків із засобами масової інформації (прес-секретар) або керівник апарату суду чи заступник керівника апарату суду та суддя-спікер.
1.3. Інформація про цих осіб (П.І.Б) та контактні дані (телефон, електронна пошта) розміщується на веб-сторінці Зарічного районного суду м. Суми на порталі «Судова влада».
1.4. Зміст цього Положення доводиться до відому представників ЗМІ через розміщення на веб-сторінці Зарічного районного суду м. Суми на порталі «Судова влада».
 
       2. Права журналістів
2.1. Здійснюючи свою діяльність на засадах професійної самостійності, журналіст використовує права та має виконувати обов’язки, передбачені ЗУ «Про інформацію», ЗУ «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні»,  «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації».
2.2. ЗМІ України відповідно до законодавства України мають право висвітлювати всі аспекти діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування.
2.3. ЗМІ можуть проводити власне дослідження і аналіз діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, давати їй оцінку, коментувати.
2.4. Право висвітлення і коментування діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування, подій державного життя в Україні гарантоване Конституцією та законами України.
 
       3. Обов’язки журналістів
3.1. Представники ЗМІ (друкованих, електронних, радіо- і телекомпаній тощо), відвідуючи Зарічний районний суд м. Суми з метою виконання професійних обов’язків, мають бути обізнаними:
3.2. Присутність працівників ЗМІ у залі судового засідання під час розгляду справи не повинна відволікати суд та учасників процесу.
3.5. Фото- відео- або телезйомки у загальних приміщеннях суду (вестибюлі, коридорах тощо) бажано уникати, оскільки відвідувачі суду мають право на захист своєї приватності. У разі потреби ідентифікації відеосюжету як такого, що ведеться з приміщення суду, операторам рекомендується знімати на тлі вивіски суду ззовні.
3.6. Журналісти мають бути добре обізнані з правовими наслідками поширення у своїх матеріалах недостовірної інформації про особу (дифамація) та/або за розголошення конфіденційної інформації (втручання в приватне життя ).
 
      4. Доступ журналістів до приміщення суду
4.1. Доступ журналістів до приміщення суду і судових залів, де відкрито слухаються справи, відбувається на загальних підставах.
4.2. Працівники ЗМІ мають право на вхід до приміщення суду за пред’явленням документа, що посвідчує особу працівника засобу масової інформації (редакційне посвідчення, інший документ, виданий редакцією відповідного засобу масової інформації тощо) або документу, що посвідчує особу.
4.3. Працівники ЗМІ не можуть бути обмежені в доступі до приміщення суду або його залів на тій підставі, що вони не є учасниками процесу, не мають відношення до конкретної справи, яка розглядається в суді.
 
       5. Доступ журналістів на судові засідання
5.1. Розгляд справ у судах відбувається відкрито, крім випадків, передбачених процесуальним законом.
5.2.З метою належного виконання професійних обов’язків та уникнення непорозумінь журналістам та представникам ЗМІ бажано прибути до суду завчасно (не пізніше, ніж за 5 хв. до початку судового засідання). До залисудового засіданняслід заходити після запрошеннясудового розпорядника або секретаря судового засідання.
5.3. Учасники судового процесу, представники засобів масової інформації, інші особи, присутні у залі судового засідання, можуть проводити в залі судового засідання фотозйомку, відео- та аудіозапис з використанням портативних відео- та аудіотехнічних засобів без отримання окремого дозволу суду, але з урахуванням обмежень, установлених законом.
5.4. Судове рішення оголошується публічно. Журналісти, як і представники громадськості, мають право бути присутніми на відкритому судовому засіданні та на відкритому проголошенні судових рішень без попереднього дозволу (акредитації).
5.5. Розгляд справи у закритому засіданні допускається за мотивованою і оголошеною публічно ухвалою суду у випадках, передбачених процесуальним законом.
 
      6. Запити представників ЗМІ і журналістів
6.1. Загальні положення.
6.1.1. Відповідно до ЗУ «Про доступ до публічної інформації», ЗУ «Про звернення громадян» журналісти та представники ЗМІ мають право звертатися до Зарічного районного суду м. Суми з відповідним запитом та отримувати відповідь у строки, передбачені вказаними законами.
6.1.2. У письмовому запиті повинно бути зазначено прізвище, ім’я та по батькові запитувача, питання, яке його цікавить та адреса, за якою він бажає отримати відповідь, а у необхідних випадках мета отримання інформації чи документів.
6.1.3. З огляду на стислі строки, в яких працюють журналісти, з урахуванням технології оперативного вироблення інформаційного продукту, з метою підвищення оперативності в наданні інформації на запити, журналістам рекомендовано з усними запитами звертатись до головного спеціаліста із забезпечення зв’язків із засобами масової інформації (прес-секретаря) чи надсилати їх на електронну пошту суду.
6.1.4. Якщо суд за власною ініціативою вирішить надати ЗМІ інформацію про судовий процес, що триває, то вона надається у доступний для великої кількості осіб спосіб: шляхом випуску прес-релізів, розміщення на веб-сторінці тощо.
     
6.2. Особливості надання інформації по кримінальним провадженням.
6.2.1. У контексті кримінального провадження, що становить суспільний інтерес, суд інформує засоби масової інформації про різні процесуальні етапи руху справи тією мірою, щоб не допустити розголошення персональних даних.
6.2.2. Погляди та інформація про судовий процес, що триває, поширюються через засоби масової інформації з урахуванням презумпції невинуватості підозрюваного або обвинувачуваного у вчиненні злочину.
6.2.3. При наданні інформації про підозрюваних, обвинувачених чи засуджених, а також про інших учасників кримінального процесу слід дбати про повагу до їх приватності. Особливий захист має бути забезпечено неповнолітнім та іншим обмежено дієздатним учасникам процесу, а також потерпілим від кримінального правопорушення, підозрюваним, обвинуваченим  та засудженим. У всіх випадках належить пам’ятати про потенційні негативні наслідки, які для цих осіб може мати розкриття інформації, що дозволяє їх ідентифікувати.
 
      7. Доступ журналістів до судових рішень, матеріалів судового процесу
7.1. Доступ до судових рішень і матеріалів судового процесу забезпечується такими способами:
7.2. Журналісти та інші особи, присутні на відкритому судовому засіданні, мають право відкрито робити письмові нотатки, використовувати портативні аудіо технічні засоби.
7.3. Публічно проголошені судові рішення можуть бути відтворені без обмежень відповідно до вимог діючого законодавства.
7.4. Оприлюднення судових рішень здійснюється через Єдиний державний реєстр судових рішень на офіційному веб-порталі Державної судової адміністрації України (www.court.gov.ua або www.reyestr.court.gov.ua) або на сайті суду.
 
       8. Проведення в залі судового засідання фото- і кінозйомки, теле-, відео-, звукозапису
8.1. Представники ЗМІ, як і інші учасники судового процесу та особи, присутні на відкритому судовому засіданні, можуть використовувати портативні аудіо-технічні засоби відповідно до чинного законодавства України:
8.1.1. згідно ч.6 ст. 27 КПК України кожен, хто присутній в залі судового засідання, може вести стенограму, робити нотатки, використовувати портативні аудіозаписуючі пристрої. Проведення в залі судового засідання фотозйомки, відеозапису, транслювання судового засідання по радіо і телебаченню, а також проведення звукозапису із застосуванням стаціонарної апаратури допускаються на підставі ухвали суду, що приймається з урахуванням думки сторін та можливості проведення таких дій без шкоди для судового розгляду;
8.1.2. згідно ч. 8 ст. 6 ЦПК України учасники цивільного процесу та інші особи, присутні на відкритому судовому засіданні, мають право робити письмові записи, а також використовувати портативні аудіотехнічні пристрої. Проведення в залі судового засідання фото- і кінозйомки, відео-, звукозапису із застосуванням стаціонарної апаратури, а також транслювання судового засідання по радіо і телебаченню допускаються на підставі ухвали суду за наявності згоди на це осіб, які беруть участь у справі;
8.1.3. згідно ч. 8 ст. 12 КАС України особи, присутні в залі судового засідання, можуть використовувати портативні аудіотехнічні засоби. Проведення в залі судового засідання фото- і кінозйомки, відео-, звукозапису із застосуванням стаціонарної апаратури, а також транслювання судового засідання по радіо і телебаченню допускаються на підставі ухвали суду за наявності згоди на це осіб, які беруть участь у справі, крім тих, які є суб'єктами владних повноважень.Для ефективного вирішення питання розміщення у приміщенні суду представників ЗМІ для здійснення фото- і кінозйомки, відео-, звукозапису із застосуванням стаціонарної апаратури пропонуємо заздалегідь повідомляти головуючого у справі про бажання бути присутніми під час розгляду справи у зв’язку з недостатньою кількістю залів судового засідання;
8.1.4. відповідно до ст. 307 Цивільного кодексу України, фізична особа може бути знята на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку лише за її згодою. Згода особи на знімання її на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку припускається, якщо зйомки проводяться відкрито на вулиці, на зборах, конференціях, мітингах та інших заходах публічного характеру. Фізична особа, яка погодилася на знімання її на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку, може вимагати припинення їх публічного показу в тій частині, яка стосується її особистого життя.
8.4. У випадку слухання резонансних судових процесів і великої уваги до них преси керівник апарату суду в залежності від можливостей зали (кількості місць) забезпечує рівний доступ як представників громадськості, так і медіа.
 
    9. Організаційні питання проведення інтерв’ю із суддями, головним спеціалістом із забезпечння звязків із засобами масової інформації (прес-секретарем) чи іншим працівником, визначеним керівником апарату
9.1. Правовий статус інтерв’ю полягає у тому, що журналіст і суддя, головний спеціаліст із забезпечення зв’язків із засобами масової інформації (прес-секретар), суддя-спікер чи інший працівник апарату суду, визначений керівником апарату, є співавторами інтерв’ю.
9.2. Журналістам бажано завчасно планувати інтерв’ю, повідомити про свій намір головного спеціаліста із забезпечення зв’язків із засобами масової інформації (прес-секретаря), повідомити йому тему розмови, обсяг і дату виходу матеріалу і попросити погодити час зустрічі.
9.3. З метою ефективного використання часу та узгодження із своїм напруженим графіком суддя може встановити чіткі часові рамки свого спілкування з журналістом.
9.4. Суддям, головному спеціалісту із забезпечення зв’язків із засобами масової інформації (прес-секретарю) чи іншому працівнику апарату суду, визначеному керівником апарату треба враховувати, що журналісти можуть не мати юридичної освіти, працювати над матеріалами різної тематики, але оскільки вони виступають посередниками між судом і своєю аудиторією, у спілкуванні з ними слід вживати менше правової лексики, говорити на визначену ними тему, яка продиктована інтересами видання та цікавістю аудиторії.